"Все прекрасне в людині - від променів сонця і від молока матері".
М. Горький
Переглядаючи старі записи натрапила на шкільний твір "Моя мама" , читаючи кумедні дитячі фрази, я усвідомила, що дитиною частіше приглядалась до матері, цікавилась нею. А зараз, ну, що я знаю про маму, окрім того, що у неї карі очі, найсмачніші голубці, і вона надміру хвилюється за мене?? А поцікавитись варто!! Бо кожне окреме життя, то ціла Історія:)) Зараз в дектреті випала (за стільки років!!) нормальна можливість поспілкувати з мамою, яка стала частим гостем для моїх малят. Я зрозуміла чому у мами стільки тепла, бо все почалось ще з її народження....
Моя бабуся (матір-героїня, народила 8 дітей!!) на Благовіщення вночі відчула що починаються пологи, так як вони жили в селі на хуторі, і транспорту не було, вирішила народжувати дома на печі!! ( в хаті моєї бабусі була така піч, на якій зверху можна було спати) , та ще й так,щоб не розбудити менших діток при цьому!!:)) Ті жінки, які народжували зрозуміють, як це треба народжувати, що не розбудити нікого, з яким терпінням!!:))))
Отож з перших секунд життя даровано моїй мамі тепла з печі, отого місця, де нагромаджувалось уся домашня енергетика. Так вона все життя щедро ділиться ним. До неї завжди туляться діти, в садку на роботі, свої-чужі, навіть якщо вона сердиться-сприймають це як жарт:), а дитячу душу не обманиш, вона відчуває несправжнє одразу!!
Тиха, непомітна, усміхнена , скромна, всезнаюча!! Про тебе можна б було б зняти цілий фільм!! Спасибі тобі за родинні свята, за дух Різдва, за особливе чекання Паски, за Новий рік, коли тато-дід Мороз в чорній шубі, борода-вовняна хустка, а замість посоху-швабра:)) , за святого Миколая, який щороку "читав" написані мною листи, та все-одно приносив те, що "міг купити":)), спасибі за дозвіл малювати по стінам кімнати, спасибі, що навчила розпізнати, що таке справжнє кохання-це коли взяти за руку і відчути себе одним цілим:)..
Я тихенько милуюсь тобою, мамо, як ти посміхаєшся, як бавиш моїх діток, як заплітаєш коси, мені болить твоя сивина,і те, що вже на твоєму нестаріючому обличчі стільки зморшок навколо очей!! То ж від сміху:) і ..від невичерпної туги....мені болить вона найбільше!!..А ти, помітивши мій погляд, вмить змахуєш з себе будь-який сум, ти ж Матір, і не хочеш, щоб дитя переживало за тебе.
Пробач, що якість особисті бар"єри , думка, що "встигну ще якось", заважають зайвий раз обійняти тебе чи сказати Люблю, дозволь хоч так поцілувати твої руки, які не бояться ніякої роботи, лиш холоду!! Дозволь зігріти їх на мить своєю вдячністю!! Будь поруч, довго-довго!!!! Ти ж ще стільки маєш мені розповісти!!:) Щоб твоя Історія перетікла в мою і ми віддали її моїм дітям:)) ..
Додати коментар
- Поля обов'язкові для заповнення з *.
Коментарів: 1
Добавлено : Wed February 08, 2012, 13:07:44