Вчорашня короткотривала поїздка в рідне Дубно лишила по собі в мені трійку приємно усвідомлених фактоспогадів:
- після Луцька, вода з-під крану в Дубні має такий смак, ніби її тільки що зачерпнули з джерела або витягнули з 65-метрової криниці в селі моїх покійних дідуся та бабусі; що це за діла такі? - хто за це відповідає - які, куррва, водоканали?..)
- приємно вразила назва на вивісці одного з магазинів в Дубно по вулиці Шевченка - звичайний продуктовий маркет (якщо я не помиляюся) з назвою "На Панєнській" (якраз майже навпроти моєї рідної 1-ої школи); саме так в старі часи називалася ця мощена бруківкою вулиця - через дівчат, який поруч виховувалися в монастирі кармеліток; повертаючись до назви - люблю такі дрібнички в бізнесі; додають вони правильного шарму справі)..
- ситуація в маршрутці, якою я повертався до Луцька; баришня приблизно мого віку (можливо трохи старша), була атакована двома сивочолими дядьками віком за 60-т, які сіли в Панталії; маланили вони її фірмово, - причому майже одночасно; і все б нічого - випадок випадком - але поведінка двох балагурів нагадувала жартики двох богів з якогось фільму (якого?), які спустилися з неба на землю в тілі стариганів, щоб трохи покуражитися, - надто підозріло ..всезнаюче іронічно переглядалися вони поміж собою; звісно, я придумляю, хоча - хто його зна хто може вештатися рейсами Дубно-Луцьк в такі холодні, зимові дні лютого 2012-го?..)
Сергій МАРТИНЮК
Додати коментар
- Поля обов'язкові для заповнення з *.
