28.06.2011 14:40
Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
blog.ogo.ua ...26 червня я мав можливість наблизитися до одного з найважливіших історичних місць в історії України. На Берестецькому полі в той день вшановували пам'ять загиблих козаків... Мій чотирирічний син у розпал ”битви” сказав: “Тату,зараз ще прийде Бетмен!” Мені стало смішно і гірко водночас. Вірно, там ще тільки Бетмена не вистачало...

 

Після повернення з Берестецького поля одразу сів за комп подивитися для чого потрібні військові реконструкції. Серед товщі потрібної і не дуже інформації увагу привернуло гасло історичного клубу: «Дорогами війни – до миру!». Сів і подумав – невже до миру потрібно пройти лише дорогами війни? Зазирнув ще раз до мережі і знайшов таке визначення: «Реконструкція – це поштовх для пізнання реальної історії». Тобто – взяв участь, або подивився і тебе щось підштовхнуло дізнатися чи насправді все так і було..
Я просто ненавиджу війну у будь-якому прояві. Тому і спробую про це говорити несерйозно,наче розповідаючи казку для дітей!

 

360 років тому поблизу Берестечка на смерть йшли люди, загинуло їх чимало. Пройшло багато-багато років,люди забули ту війну, забули імена полеглих і подумали: Незручно якось виходить. Потрібно згадати,як не імена,так принаймні, за що боролися… А щоб згадати все до найменших подробиць, вирішили зробити реконструкцію бою,точніше той епізод його, де оточені козаки,приречені на смерть,відбивалися від ворога до останнього подиху.

 

Реконструкція вдалася: мушкети стріляли, дим стелився, коні скакали, шаблі виблискували на сонці...

 

 

 

 

 

 

 

Подивишся на такий ”бій” і захопишся мимоволі. А у фіналі ще й заплескаєш у долоні з усіма присутніми… Вже вдома,я несподівано уявив, що ж могли відчувати ті, реальні воїни, під градом не холостих куль. Цього не передасть жодна реконструкція. Того запаху смерті, страху і крові, що наповнює горло.. Чи думали козаки, за яке майбутнє кладуть вони свої голови? Чи міг хоч хтось з них припустити, що останні хвилини їхнього життя стануть сценарієм для розважальної вистави у далекому майбутньому? Мій чотирирічний син у розпал ”битви” сказав: “Тату, зараз ще прийде Бетмен!” Мені стало смішно і гірко водночас.. Вірно,там ще тільки Бетмена не вистачало..

 

 

Разом з запахом пороху в повітрі стояв дух показухи.. Ті солдати,наче наші українські проблеми: стріляй по ним, стріляй,а вони все одно живі.. Хоч би одне впало тобі... "Голови" наші дуже уважно на все це дивились.. "Слава Україні" звучало, переконуюючи всіх у тому, що це дійсно так! Коні, петарди, оселедці на головах і пиво.. Ай, яка ж у нас Україна!!!! А битва яка була! Як сказали, одна з найбільших у Європі аж до 19-го століття!! Є чим гордитися!! Загалом, це все можна було назвати Реконструкція України на Берестецькому полі! А точніше реконструкція тієї України,яка б мала бути!! Але всі лишились задоволені, наче ми й справді - Е-ге-гей!!!.. Випили на козацьких кістках і не забули закусити.. В перерві між тостами читали молитви..


Для мене з дитинства сама назва ”Козацькі могили” була особливою. Це ж могили, тобто фактично місце поховання.. А на кладовищі торгують пивом на розлив?? Берестечко - це і програш, і гордість водночас, це символ нашої відваги, козацької самопожертви, козацького духу! Влаштувати ярмарок на кістках – це все, чим ми можемо вшанувати пам'ять героїв?? Один мій знайомий сказав: не переймайся – ти думаєш на наших кістках не вип'ють? Цілком припускаю і такий варіант. Але ж ми не ми не стояли в таборі,під кулями і дощем,не стримували шалений натиск ворога не лише на нас,а я на наших нащадків!!


По дорозі до дому трапилась несподіванка. В кафе, куди ми зайшли на каву, нам пощастило послухати спів кобзаря. Без зайвого пафосу, просто і тихо лилась його пісня. Навіть офіціанти приймали замовлення на півтону тихіше. Ця коротенька зустріч справила на мене більше враження, ніж вся ота реконструкція. Бо слово було живе, не для ”галочки” ,а із самого серця.

 

 

 

 

 

 

 


Реконструкція - це все добре! Проте, з якою енергетикою - це інше, і чому вона нас навчить!! Нас, нащадків! Порозважало? Це погано, цього мало!! Треба щоб це дійство розворушило, хоч крапельку національної гідності в душі, як ота проста пісня кобзаря! Після якої не пива хочеться випити, а розповісти сину з донею козацьку казку. Без Бетмена…

 

Станіслав ЛОЗОВСЬКИЙ

Коментарі

сердючка
Коментарів: 9
Коментар
Re: Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
Добавлено : Fri July 29, 2011, 17:50:46
Знаєте, шановний авторе, частково ви праві. Але лише частково. Вам не сподобалася нещирість і награність реконструйованого бою? А що ж так? Тоді потрібно було взяти і організувати щирий і не награний. Впевнена, у вас вийшло б краще! Ви ж знаєте скільки зусиль потрібно докласти щоб просто розробити сценарій, зібрати людей, ознайомити їх зі сценарієм. Добитися синхронності та злагодженості дій, артистизму. Тим більше, що ви чудово знаєте як шити тогочасний одяг, робити мушкети-гармати-списи-луки-стріли-шаблі. Ви знаєте де дістати порох подешевше. У вас є чудова можливість привезти таку купу людей на поле битви. Чого ж ви соромитеся - зробіть краще, якісніше.

Чи ви думаєте, що нехай краще люди так і махають прапорами під щирі виступи політиків різного гатунку, душі яких щиро болять за Україну, за наше з вами майбутнє?..

Володя
Коментарів: 9
Коментар
віповідь.
Добавлено : Thu June 30, 2011, 13:47:38
Так,нехай буде пам"ять,але якось може не так награно.Колись,в 1989 році,мені сподобалось більше: пішочком з Демидівки,уздовж Стира до Пляшевої,ховаючи за пазухою синьо-жовтий прапор(машини та автобуси ретельно перевіряли КДБ та міліція-прапор націоналістів!!!).А потім, на місці,таке піднесення було!Не награне,а справжнє.Правду кажучи,через кілька днів дев"ятьох активістів було оштрафовано(за участь у несанкціонованому мітингу),але тодібув ще СССР.Мені здається,що 22 роки тому було якось патріотичніше,простіше і цікавіше,хоча небезпечніше(а може тому і не награно?).Пам"ять про героїв повинна бути в серці,чи не так?

Anonymous
Коментарів: 9
Коментар
Re: Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
Добавлено : Wed June 29, 2011, 17:07:52
А проблема Стас в тому, що їхав ти туди не за власним бажанням, а як в радянські часи, за примусом!!!! Бо ніколи в цій державі не буде власної гідності, ми воли, яких впрягли і тягнуть, нами маніпулюють, от що страшно!І, як і Радянські часи, показухи більше, ніж справжнього! От звідси і розпач твоя!!!

автору
Коментарів: 9
Коментар
Re: Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
Добавлено : Wed June 29, 2011, 16:30:17
Москалі так довго культивували образ козака як пияка,що "нащадки" повірили в те що,щоб стати козаком досить випити барильце пива.... Знав упівця з Волині,котрий приїздив в Берестечко тоді,коли там не було нікого-поклонитись могилам героїв і помолитися за Україу, за котру воював,до останнього.Припинив боротьбу лише тоді,коли Сталін заповнив Західну Україну провокаторами,випускниками Харківської та Ленінградської шкіл НКВД,котрі під виглядом упівців проливали кров мирних жителів.Сталін змушений був його амністувати,коли він,з автоматом, наприкінці 60-х прийшов в Ковельську НКВД і сказав ким є.

Олексій Кривошеєв
Коментарів: 9
Коментар
Re: Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
Добавлено : Wed June 29, 2011, 12:09:21
А мені на очі сльози накочувались, коли дивився реконструкцію бою. В уяві поставали тисячі польських вояків, які штурмують табір в якому обороняється кількасот козаків. Ціною свого життя вони дають можливість своїй армії врятуватись. Так колись зробив Кутузов: здавши Москву Наполеону він зберіг армію і згодом розбив французів...
А ще вразив момент, коли з-за річки, козаки що врятувались дають залп. Віе прозвучав як салюн на могилах полеглих і як виклик ворогові. Колись в Карпатах бачив залишки бункеру УПА. На стіні чимось чорним було написано: "Ми ще повернемось. 1946 рік".
Читаючи пост Стаса, розумію що вони повернулись (козаки, солдати УНР, вояки УПА...) тільки повернулись в наші серця. Принаймні цьогоріч на під Берестечком мені в це повірилось

Станіслав Лозовський
Коментарів: 9
Коментар
то чуваку сподобалось чи ні?
Добавлено : Tue June 28, 2011, 20:54:49
Сподобалось: небо,сонце,простір,природа,поїздка в автобусі,польова кухня,кількість людей,коні,кобзар і кава в кафе,відсутність різнобарвних партійних прапорів (а не так як у минулому році).
Не сподобалось: відвертий пафос і нещирість у вшануванні козацьких героїв;боротьба двох атмосфер:духовності від стін храму,та похмілля від лотків з пивом.
Сподіваюсь тепер НІЧО не залишися НЕПОНЯТИМ:)
P.S. Дякую за пораду відвідати "Країну мрій" за співом кобзаря!!!! А за чим ви поїхали б на Берестечко??
З повагою,чувак:)

Олена Захарченко
Коментарів: 9
Коментар
нічо не поняла
Добавлено : Tue June 28, 2011, 16:32:53
то чуваку сподобалось чи ні?
А то спочатку хвалить, далі стогне, а в кінці каже, що кобзар гарно спіає.
То чо їхати на Берестечко, як хочеш кобзаря слухати? Їдь на "Країну мрій".

Тимченко
Коментарів: 9
Коментар
...індустрція для туристів і розваг має бути
Добавлено : Tue June 28, 2011, 16:07:59
Проте коли у нас не країна, а суцільна індустрія для туристів, а багато хто лише розвагам і приділяє своє життя це не є добре.

Стас, дуже гарна стаття. Справжня!

ДюГ
Коментарів: 9
Коментар
Re: Молитва за Берестечко - не тост під розливне пиво
Добавлено : Tue June 28, 2011, 15:10:58
Станіслав, нутак у же повелось, і не тільки в україні. індустрція для туристів і розваг має бути. Як не мене хай буде ярмарок, традиції і пямять, ніж пустка і забуття


Додати коментар

  • Поля обов'язкові для заповнення з *.

If you have trouble reading the code, click on the code itself to generate a new random code.
 
Переглядів: 1783

Повідомити новину
Портал твОГО міста
Рівненська газета

Останні фотооголошення

Новини партнерів