Акції протесту після виборів в Держдуму розворушили й український інформпростір. Експерти і політики порівнювали події на Болотній площі в Москві з київським Майданом 2004-го. Оптимісти говорили про аналог помаранчевої революції, песимісти — про марність протесту. Однак українського сценарію в Росії не буде з кількох причин.
Неготовність. Попри те, що влада була неготова до масових виступів проти фальсифікації виборів. А тандем Путін-Мєдвєдєв, схоже, просто розгубився, побачивши десятки тисяч протестуючих на вулицях Москви та інших міст. Виявилась неготовою й опозиція. Її лідери не змогли сформулювати реального плану дій протестуючим і вимог до влади. Складалось враження, що Борис Нємцов, Володимир Рижков десь у думках готувались до силових акцій правоохоронців і розгубились, коли ОМОН просто спостерігав за подіями.
Лідер з народу. Найвигідніше в цій ситуації виглядав Олексій Навальний, який відбував в СІЗО присуджені йому 15 днів ув’язнення. Він взагалі цікаве, і нове, явище в пострадянській політиці. Юрист, блогер, який здобув популярність у російському інтернет-просторі, раптом почав сприйматись як один з лідерів опозиційного руху.
Репетиція. Виступи на Болотній площі були піком нинішніх протестних настроїв. Наступна акція призначена на 24 грудня. Однак вже 21-го засідатиме новообрана Дума. Влада просто проігнорувала вимоги опозиції. Відчуття програшу значно зменшить активність до нових виступів. Однак, найімовірніше, згенерує нову хвилю невдоволення вже до президентських виборів, які відбудуться у березні. Сила майбутніх виступів залежатиме від того, чи зможе нинішня опозиція об’єднатись навколо одного кандидата, або ж буде білоруський сценарій.
Український Майдан
Росія. Болотна площа
Демократія або країна. Нинішня ситуація в Росії фактично ставить її перед вибором: зберегти Росію в нинішніх кордонах чи йти шляхом демократії. Росія в її нинішньому вигляді можлива лише за жорсткого, майже тоталітарного правління. Подивіться в інтернеті виступи президента Чечні Рамзана Кадирова і зрозумієте, що стримати його демократичними методами навряд чи вийде. Як тільки він відчує слабину федерального центру, він довершить почате Джахаром Дудаєвим і Асланом Масхадовим. Не менше проблем може виникнути з Дагестаном, Інгушетією та Осетією. Навряд чи Борис Нємцов, Олексій Навальний чи Володимир Рижков здатні будуть на жорсткі дії задля збереження імперії, пробачте — країни.
Грозові ворота. У Росії не буде українського варіанту ще й тому, що Україна не Росія. За 20 років після розвалу СРСР в Києві були лише мирні акції протесту, в той час як в Москві двічі гуркотіли танки і з гармат розстрілювали парламент. Менталітет...
Після подій у Москві Борис Акунін написав, що Путін сьогодні стоїть перед важким вибором: втримати владу — і повторити долю всіх диктаторів, або ж віддати її — і дожити життя в глибокій і спокійній старості. Від вибору залежить й майбутнє України, але це вже тема іншої розмови...
Олексій КРИВОШЕЄВ
Коментарів: 5
Добавлено : Thu December 15, 2011, 23:20:47
Коментарів: 5
Добавлено : Thu December 15, 2011, 15:56:44
Коментарів: 5
Добавлено : Thu December 15, 2011, 14:51:41
Коментарів: 5
Добавлено : Thu December 15, 2011, 12:33:48
Додати коментар
- Поля обов'язкові для заповнення з *.
Коментарів: 5
Добавлено : Sun December 18, 2011, 18:27:00