Ω Журналіст, керівник інтернет-проектів
Народився 29 квітня 1986 року в селі Браїлівка Новоушицького району Хмельницької області.
Громадянин України, безпартійний, не судимий.
Із 1992-го по 2003 роки навчався в Браїлівській ЗОШ, з 2000-го по 2003-й
– у Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства за
спеціальністю „Механіка”. Із 2003-го по 2007 роки навчався у ПВНЗ „МЕГУ
ім. акад. С. Дем’янчука за напрямком „Журналістика” , з 2007 року тут же
продовжив навчання у магістратурі, де навчається і зараз.
З липня 2006 року є членом Незалежної медіапрофспілки, а з жовтня
2006-го головою молодіжної організації "Територія Молоді". З вересня
2008 року — член молодіжної громадської організації "Фундація
регіональних ініціатив".
З 2005 року працював на посаді кореспондента відділу інформації, а у
2006-го був переведений на посаду відповідального секретаря газети
Рівненської міської ради "Сім днів". З липня 2007-го по червень 2008
року працював кореспондентом обласної газети "Рівненська газета".
З 2008 по 2010 рр. працював редактором Рівненського інформаційного інтернет-порталу "ОГО.UA".
Чого, ми українці так живемо? Тисячі причин… Та я думаю - все просто. Ми народ у якого немає гордості. Так, саме гордості. Почуття, яке змушує відповідати на образи і обман, змушує поважати себе і своїх предків, змушує вимагати до себе кращого, достойного ставлення. І так же ставитись до співвітчизників, бо в них теж є гордість.
Ми чекаємо смерті. Ще років з 20 чекатимемо, вже відбродили 20. А зараз бродимо пусткою і шукаємо обітоване. Бо не всі ще українці-раби померли. Раби свідомості, а не тільки тіла.
Нещодавно переглянув серіал "Геймери", який зняли в продовження популярного фільму "На Игре". Власне, і фільм, і серіал змусили задуматися. Про якість російського кіно... Про виховання теперішніх дітей…
Перші дні весни примусили згадати міста в яких довелось побувати. Кожне місто мені чимось запам'яталось. Власне, чудовий привід обрати найкращі міста і спогади повязані з ними. Принаймні за версією Дюга.
Тему сьогоднішнього блогу навіяв окремою публікацією найулюбленіших журналів "Ринг". Адже днями виповнився 41 рік з дня бою двох непереможних чемпіонів Джо Фрейзера і Мохамеда Алі. Двох найгідніших бійців свого часу.
Коли на останньому засіданні Рівнеради депутати створили аморфне утворення - фракцію "Рівне", у мене прокинулось відчуття дежавю. Якщо зважити всі обставини та перебіг подій… Щось схоже ми вже бачили в 2004 році.
Дива у рівненькій владі не закінчується ніколи. Черговим предметом гордості діяльності наших посадовців стали транспорті витрати керівництва Рівненської ОДА. Виявляються у 2011 році на поїздки по області губернатор із заступниками не витратили ні копійки. Таке досягнення замовчувати не можна тому читаємо далі.
У нашому місті відбувається не ремонт доріг, а направлені диверсії Самі судіть, що треба робити з тими хто так робити дороги? Що робити з тими, які спокійно за тим спостерігають? А щоб зробили з цією братією німці?
Виявляється, обласна влада дуже відповідально дбає про міжнародний імідж України. Ці хлопці ніколи не видадуть державну таємницю фашистам, бурнашам та іншим ворогам держави. Навіть документально це фіксують. Тільки зараз ми запитали не про танки, партизан чи летовище, а про вартість одного телевізора в кабінеті губернатора…
Не знаю, хто з чого почав відзначати День Захисника вітчизни, я ж вирішив зробити все по-своєму. Ще 8:30 пішов на станцію переливання крові. Здати кров. Таку традицію з друзями практикуємо вже другий рік. От і все святкування на сьогодні.
Сьогодні кожен сам за себе. Кожен герой в інтернеті, в коментарях. А завтра? У кого буде відвага, навички, досвід захистити рідних та друзів у житті… Тоді коли настане час виявити себе на ділі.
Щойно дочитав книгу братів Капранових "Щоденники моєї секретарки". На 400 сторінок витратив два вечора. На думки з приводу, думаю, - ще не один день попереду. Адже ми можемо вірити реальності чи своїм фантазіям. Але все в Україні відбувається за відпрацьованими тисячоліттями соціальним законами. Навіть українські революції. Перша - минула, друга - майбутня.
Щойно повернувся з перегляду вистави "Ненормальна" у рівненському драмтеатрі. Непересічна вистава. Не варто описувати перипетії. Проте враження справила. Швидше навіть примусила задуматись про своє. Минуле чи майбутнє... Байдуже.
Робота наших комунальників з прибирання снігу викликає обурення, а деякі заяви посадовців - сміх. У підсумку зробив карикатурний мультфільм "Сніг проти влади"...
У будь-якій сфері наступника будуть порівнювати з передником. Бо навіть на війні гармати і снайпери стріляють в того, хто піднімає знамено з рук загиблого ватажка. В опозиції Рівненщини з десяток років найбільш талановитим і найбільш харизматичним був покійний Василь Червоній. Замінити його не змогли, але на його місце претендує свободівець Олег Осуховський. Тому сьогодні декілька фактів про нього.
Небажанням влади врегулювати видобуток бурштину на Рівненщині та в країні — віддзеркалення пріоритетів роботи державної машини. Де на першому місці аж ніяк не екологія, розвиток галузі чи доля місцевого населення. Тут важливі стратегічні інтереси олігархів та великих бізнес структур. Але вони зайняті "приватизацією" заводів та комбінатів. Тому до закону про бурштин "під себе" ще руки не дійшли….
У Рівному виростає структура не згірш славнозвісної "ДУСі". Питання діяльності КП "Управління майновим комплексом" обласної ради ми лише трішки зачепили під час написання блогу про системи відеозв’язку в приміщенні Рівненської облдержадміністрації. Дивує схема роботи підприємства та відповіді на інформаційні запити. Про це нижче.
Невдовзі вище керівництво Рівненської області зможе спілкуватися з підлеглими через новітній відеозв`язок. На встановлення в кабінетах посадовців системи зв’язку "відеоконференція" обласна рада витратила 340 тисяч гривень з бюджету.
Рівненські комунальники катастрофічно не справляються з прибиранням снігу. Не хочуть, не можуть, чи не вміють… Не мені судити. Їхню роботу має оцінювати головний комунальник — міський голова. Тим часом хочу нагадати комунальникам як треба прибирати сніг.
Цьогоріч таки наважився долучитись до чудової традиції на Водохреще. Разом з колегами та знайомими вирішили пірнути в ополонку.
Додати коментар
- Поля обов'язкові для заповнення з *.






